Ausstellung im Museum of Modern Art Ukraine in Kiew 2012 | Chrystyna - ΧΡИϹΤИΗΑ

Das war meine letzte Ausstellung:

Datum: 11. Mai bis 03. Juni 2012

Vernissage: 10. Mai 2012 - 18 Uhr

Museum of Modern Art of Ukraine

04050 Kiew, 17 Hlybochutska St.

Die Eröffnungsrede zu meiner Ausstellung wurde von Herrn Professor Dr. Horbachov Dmytro (bedeutender ukrainischer Kunsthistoriker) gehalten.

Im Zuge seiner Rede kündigte er sein nächstes Buch mit dem Titel "100 Jahre abstrakte Kunst in der Ukraine" an. Es beginnt mit Malewitsch, behandelt die gesamte ukrainische Avantgarde und auch für Chrystyna wird darin ein sicherer und besonderer Platz bestimmt sein.

Die Eröffnungsrede von Herrn Professor Dr. Horbachov Dmytro:

Кольорові вальси художниці Христини з Відня

Таких художників Малевич називав кольорописцями чи спектралістами.

Бо працюють вони ясними відкритими кольорами сонячного спектру. Український художник Пальмов ніби про Христину сказав: « Вона розігрує велике кольорове дійство». Барвисте її шоу вихлюпує на глядача потоки такої свіжості, святкового піднесення і найвищої «райської» безтурботності, що ти ніби опиняєшся на соковитому лузі під ультрамариновим небом – після тяжкої чорної праці в задушливому місті.

Один з кращих колористів Європи Матісс мріяв відпружити, заколисати око глядачеве своїми ясними барвами, аби втомлений життєвими турботами глядач почував себе наче у зручному фотелі. Христина, навпаки, своєю рухливою геометрією збуджує душу і серце якоюсь вселенською радістю. Разом с тим, хвилююча геометрія її картин позбавлена емоційного дискомфорту.

Я поділив би її композиції на дві категорії: 1 – це чіткі великоформатні прямокутні вияскравлені площини. На полотні під назвою «Лишилося два маленьких білих трикутники» ці площини, ніби граючись, перекидають кольори одне через одне, часом ховаючись за великими чорними завісами.

З тим, щоб раптом відкрити глядачеві втішну таємницю: за чорними декораціями живе сліпуче сяйво, яке являє себе у вигляді незатьмарено білих трикутників.

Кольори попарно вальсують у просторі тих полотен: синє з жовтим, червоне з зеленим, біле з чорним. Ритміка і характер тієї хореографії розкуті і гармонійні. Деякі твори («Імпрессіон») не раз якось невловно перегукуються з таким геніальним різновидом селянського декоративного мистецтва як клаптеві килимки і ковдри, на яких чи під якими так затишно відпочивати ...

2 – другий різновид живописної матерії Христини це геометричні фігури, перевтілені у, сказати б, пластичні тіла м’якої органічної форми. Ці мінливі, тремтливі кольористі смуги обіймають одна одну, переплітаються, сиплючи одна на одну блискучі переливчасті пелюстки. В одній з картин - «Квіти геліконії»- бачимо справжню метаморфозу: абстрактні форми, підкоряючись законам художньої еволюції, стають подібними до ліан чи ірисів. Геометрія обернулася на флористику. Ці гнучкі створіння мистецької фантазії ритмічно погойдуються, як від подуву легкого вітерця.

За іграми та обіймами живих форм чути справжнє ( = еротичне) почування. Великий український кольорист Д.Бурлюк так висловився на цю тему: « Художня творчість закорінена в інстинкті самозбереження. Недарма психологи так щільно пов’язують естетичні нахили з еротизмом; вони є змолоду наче вторинні статеві ознаки». Свій гарячий колорит пояснював так, ніби йдеться про Христину: « Він глибоко національний. Жовтогарячі, зелені, жовті, червоні, сині тони б`ють Ніагарами з-під мого пензля. Коли я малюю, мені здається, що я дикун, який тре сук однієї барви об другий.

Ефект палахкотіння, ефект любощів, збудження статтю однієї барви характерних рис і особливостей другої». Щоправда, Христина не є фовіст, «дикий». Бурлюкове барокове напружене сприйняття світу поступилося в її малярстві почуттю радості.

По той бік пристрасті
Народжується ніжність

Трапляється, що контрастні кольори спектру поступаються в неї багатому на тон рожевому, - рухливому, як відпливи і припливи. Нюансуючи цей колір, художниця утворює на картині «Моя сіцілійська мушля» примхливу форму черепашки (франц. рокайль), заокруглену, як гриф скрипки. Мимоволі пригадується кольорова символіка, поширена в мистецтві ікони: рожевий то квіт райського блаженства.

Свій кольоровий ентузіазм Христина не вперше експонує в Києві і щоразу дивує невичерпністю і несподіваністю пластичних ходів і сполучень. Нині готується великий альбом «100 років українського абстракціонізму». Христина Куріца посяде там гідне місце.

Гаряча пристрасть її живопису европейськи окультурена. ЇЇ живопис резонує з найбільшими колористами 20-го сторіччя. І не лише з її фаворитом Малевичем, але і з німцями, чехами, росіянами – Купкою, Марком, Макке, Целковим ...